Рекомендації

Загальновідомо, що навчання повинно бути цікавим, що емоції відіграють значну роль в діяльності людини. Робота, якою людина захоплена, виконується швидко і дає хороший результат. Тому навчальна діяльність в курсі «Рівнезнавства» повинна здійснюватися з підйомом, супроводжуватися позитивними емоціями, приносити радість. Фактори, що впливають на формування пізнавального інтересу до курсу перед вами.

Джерелом розвитку особистості школяра, розкриття його пізнавальних можливостей є сучасний урок, бо саме на уроці учень пізнає, на уроці відбувається його виховання і розвиток через раціональну організацію спільної діяльності вчителя і учнів. Типи уроків з «Рівнезнавства» можуть бути різноманітні за основними дидактичними цілями. До вибору того чи іншого типу уроку вчитель повинен підходити творчо.

Наприклад, перші уроки з будь-якого предмету передбачають ознайомлення з цілями, завданнями, об’єктом, суб’єктом та методами вивчення. Не є виключенням і «Рівнезнавство». Зробити це можна за допомогою уроку-інсценування, що проходить так: «На столі у рамці стоїть колаж «Спогади осені» біля якого стоїть у задумі дівчинка. Раптом перед нею з’являється під звуки тихої музики Біла Панна. Між ними відбувається діалог:

Дівчинка: – Хто ти?

Біла Панна: – Я – минуле!

Дівчинка: – Минуле?

Біла Панна: – Так, Я – Марія Несвицька, яку ще називають Рівненською.

Дівчинка: – Але я не знаю тебе! Чого ти хочеш?

Біла Панна: – Я прийшла подивитися, що сталося за ці майже 400 років з містом, для якого я здобула Магдебурзьке  право.

Дівчинка: – Нашому місту недавно виповнилося 720 років, а ти кажеш 400. І що таке Магдебурзьке право?

Біла Панна: – Я бачу, що ти зовсім не знаєш минулого. Прикро!

Дівчинка: – А для чого воно мені?

Біла Панна: – Адже без минулого немає майбутнього, а ти розминулася з ним на своєму життєвому шляху.

Дівчинка: – Ти теж нічого не знаєш про сьогодення Рівного.

Біла Панна: – За цим я і прийшла. Розповім тобі про минуле, а ти мені – про сучасне

Дівчинка: – Я згодна! Напевно, це буде цікаво...».

При бажанні інсценування можна замінити звичайним читанням у ролях цієї фантастичної історії.

Перша екскурсія проводиться старими вулицями Рівного: Замковою, Шкільною, Литовською, Шевченка (Омелянівською). Пішохідна екскурсія передбачає підготовчий етап, проведення  екскурсії, оформлення отриманого матеріалу.

Підготовка складається з попереднього вивчення за літературними і картографічними джерелами особливостей району екскурсії. Діти приносять статті з газет, журналів про ці вулиці Рівного тощо.

Проведення екскурсії поділяється на інформаційну і робочу частину.

Інформаційна частина – це розповідь учителя під час екскурсії.

Робоча частина – дослідницька і реєстраційна діяльність учнів (описи і замальовки, фотографування тощо).

Під час роботи учні ведуть короткі записи. Кожен учень заводить зошит або папку, де буде зафіксовано всі екскурсії.

Робоча частина – дослідницька і реєстраційна діяльність учнів (описи і замальовки, фотографування тощо).

Під час роботи учні ведуть короткі записи. Кожен учень заводить зошит або папку, де буде зафіксовано всі екскурсії.

Приблизна форма щоденника

1.     Титульний листок (ПІ учня, школа, клас, дата початку та дата закінчення щоденника).

2.     Пам’ятка про дотримання правил поведінки під час екскурсії.

3.     Карта-схема району екскурсії, де сказані об’єкти вивчення.

 Оформлення матеріалів екскурсії передбачає написання короткої доповіді та  викреслювання карт-схем, виготовлення фотографій, малюнків, підготовку щоденника екскурсії.

Звичайно, можна замінити пішохідну екскурсію автобусною та поповнити свої знання в краєзнавчому  музеї.

Викладання «Рівнезнавства» в школах Рівного – справа нова, тому активно ведуться пошуки альтернативних форм організації навчання. Щасти вам!